П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в
народі "Стрічання", "Громиця",
"Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.
На
Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де
була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:
- Боже,
поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним
віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого -
та в день святої Анни - 22 грудня.
В народі
уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина. На
Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться
і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові
миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе
надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. У
Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і
вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
При зустрічі
стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо
до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше -
Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не
хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля
проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого
народу" про зустріч літа з зимою.
В цей день в
церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися
"громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час
грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки
вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили
з церкви, запалювали "громичну" свічку - "щоб весняна повінь
не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!". Від
"громичної" свічки і саме свято, крім "Стрітення" або
"Стрічання", називалося колись "Громиця".
Коли святили
в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину,
приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За
народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що
"поможе". Найкраще ця вода ніби помагала від "пристріту" -
від хвороби, що її спричиняло "погане" око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі
також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай,
нема роси - немає врожаю.
Народні прикмети
- Ясна і тиха погода в цей день
віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
- Вітер - погана ознака.
- Відлига - жди пізньої весни і
бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
- Як на Стрітення півень
нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
- Як нап'ється півень води, то
набереться господар біди!
- Коли на Громицю півень
нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
- День Стрітення теплий і
сонячний, то і весна тепла.
- Якщо на Стрітення дорогу
перемітає - весна буде пізньою і холодною.
- Якщо в цей день сніжок - весною
буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
- Передбачити погоду могла і
курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
- Як на Стрітення з стріх капа,
ще велика буде зима.
- Як на Стрітення є під стріхами
бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
- На Стрітення із стріх капає -
бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання,
суха.
- Цього дня відлига - на ранню й
теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й
холодна.
- Якщо в цей день не видно
сонечка - чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення - до врожаю
плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то
вже скоро весна.
- Як капає зі стріх, то буде так
капати з очей (ще повернуться морози).
- На дахах довгі бурульки -
стільки ще випаде снігу.
- Якщо вранці випав сніг - на
врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а
увечері - недорід.
- Якщо на деревах іній - вродять
добре гречка і бульба.
- Як капає зі стріх, так капатиме
з вуликів.
- Як на Стрітення дорогу
перемітає, то корм відлітає.
- Якщо у цей день хуртовина
дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
- Якщо на Стрітення сонце визирає
з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця,
то 24 лютого вдарять морози.
- Якщо 15 лютого випав сніг - на
дощову й холодну весну.
- Як на Громницю з дахів тече, то
довгою буде зима.
- Як на Громницю день ясний, то
буде льон прекрасний.
- Як сонце ясне на Громницю буде,
то снігу випаде більше, ніж перед тим.
- Якщо на Стрітення півень води
нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.